В Україні майже весь 2020-й рік діяв мораторій на податкові перевірки до 2021 року. Бізнес в цілому звик до такої ситуації, тому фактично перестав «боятись» податкового органу, та протягом останнього часу не отримував ані запитів, ані запрошень, ані будь-яких «привітів» від фіскального органу. Деякі компанії бачили себе в списках на планові податкові перевірки, але розуміли, що час грає на їхню користь і перевірка може бути відкладена у зв’язку карантином та введеними обмеженнями.
Однак, державний бюджет потребує додаткових надходжень, оскільки інакше – під загрозою фінансування державою своїх зобов’язань. При цьому, міжнародні установи також не роздають кошти, що змушує нашу владу діяти самостійно.
Основну роль в цьому зіграв Кабінет міністрів України, який прийняв Постанову № 89 від 03.02.2021р., якою фактично частково скасував мораторій на податкові перевірки шляхом скорочення строку дії обмежень, встановлених п. 522 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.
Урядом дозволені такі податкові перевірки бізнесу у 2021:
- тимчасово зупинені документальні та фактичні перевірки, які були розпочаті до 18 березня 2020 і не були завершені;
- планові податкові перевірки (документальні перевірки, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 ПКУ);
- позапланові податкові перевірки за фактом взаємовідносин з ризиковими контрагентами (документальні позапланові перевірки з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 і / або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПКУ, суб’єктів господарювання реального сектора економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів / послуг (з переліку ризикових платників податків, визначених у рамках роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України);
- документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних термінів надходження товарів за імпортними операціями і / або валютної виручки за експортними операціями;
- документальні позапланові перевірки з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 ПКУ.
Постанова Кабінету міністрів України є спірною, оскільки фактично прийнятий ним нормативний акт не є законом, та не може його підміняти. Акти Кабміну мають лише доповнювати (деталізувати) реалізацію нормативних актів, прийнятих Верховною Радою України. Таким чином, прийнята постанова суперечить вимогам Податкового кодексу України, тобто самому закону.
Не зважаючи на це, податкові органи вже на повну розпочали реалізацію прийнятою постанови Кабміну, шляхом направлення числених запитів та ініціювання податкових перевірок. Звичайно, що бізнес, який очікував послаблень в наслідок карантину, не дуже був готовий до таких рішучих дій фіскальних органів.
Натомість, у цьому випадку платник податків може:
- або погодитися з діями Уряду і почати готуватися до податкової перевірки з метою її успішного проходження;
- або прийняти рішення про недопуск працівників органу ДПС до перевірки на тій підставі, що в Україні встановлено мораторій на планові податкові перевірки, а Постанова КМУ прямо суперечить положенням ПКУ.
Але варто пам’ятати, що будь-які дії платника податків мають бути виваженими, законними та обґрунтованими. Для цього не зайвим буде допомога фахового спеціаліста (адвоката, юриста), якій ще на етапі початку проведення перевірки, буде готуватись до оскарження дій податкового органу.
Якщо з плановими перевірками майже все зрозуміло (є в плані-графіку податкових перевірок – перевірка неминуча), то з позаплановими перевірками не все так однозначно.
Якщо підприємство отримує запити податкового органу в порядку статті 73 ПК України, то фактично Ви попали в поле зору податкового органу, і є висока ймовірність позапланової перевірки. Не завжди контролюючий орган дотримується правил та положень стосовно належного оформлення запитів, та не зазначає належної та чіткої підстави для звернення до платника податків з відповідним запитом.
Які документи контролюючий орган може вимагати від бізнесу?
Не рідко, контролюючий орган вимагає велику кількість документів по фінансово-господарським взаємовідносинам платника податків з його контрагентам за кілька років.
На етапі аналізу отриманого запиту, фахівці нашої компанії ADVICE аналізують його на предмет законності та належного оформлення. При цьому, судова практика наразі свідчить, що без повідомлення фактів, які стали підставою для направлення запиту, платник податків не має об’єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.
А запит може вважатись таким, що відповідає законодавству, якщо в ньому є конкретизація господарських операцій та сум, на які виявлено розбіжності, чіткі посилання на конкретну податкову звітність та підстави, з якими податковий орган пов`язує наявність у платника податків недостовірних даних у податковій звітності або чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. (Постанова ВС від 14.02.2020 по справі №820/2763/16, Постанова від 28.03.2019 по справі №813/1259/18, Постанова по справі №804/2612/16 від 24.04.2018).
Дуже часто, отримавши подібний запит з податкового органу, підприємство жодним чином не реагує на нього, посилаючись на різні обставини (некомпетентність податківців, сплату податків в повному обсязі, особисту неприязнь тощо). Натомість, не зважаючи на всі об’єктивні чи суб’єктивні обставини, ми завжди радимо надавати відповідь, висловлюючи свої зауваження до отриманого документу.
По-перше, ви надаєте своє бачення ситуації та демонструєте свою небайдужість, по-друге, під час можливого оскарження наказу про перевірку, ви зможете аргументувати його безпідставність, що додатково буде підставою для скасування результатів перевірки податкового органу.
Варто зауважити, що надання документів до податкового органу – не є гарантією того, що перевірка не буде призначена. Отримавши запит, підприємство вже має готуватись до можливої перевірки та фактично бути готовим до збирання доказів (документів) для підтвердження своєї правової позиції.
Автор: Віталій Кулаков, Адвокат, кандидат юридичних наук, керуючий партнер групи компаній ADVICE