Наше життя наповнюють різноманітні моменти та ситуації. На жаль, не завжди вони позитивні та приємні. Однак, у будь-якій ситуації ми маємо знати як діяти, що робити, з обов’язковим дотриманням чинного законодавства. Так заведено, що усі люди народжуються та згодом вмирають. Як і народження, так смерть є юридичними фактами, що породжують виникнення певних наслідків. У випадку смерті людини, наприклад, зазвичай відкривається спадщина, яку потрібно прийняти протягом шести місяців з часу відкриття спадщини.
Не вчасно
Як показує практика, не завжди людина може вчасно звернутися із заявою до нотаріуса, який вніс запис про відкриття спадщини (або має її відкрити) і, як наслідок, вважається такою, що неприйняла спадщину. При цьому, спадщина може перейти більш далеким родичам, або взагалі державі. Причини таких дій людини різні: психологічне та моральне спустошення, пов’язане з втратою близької людини, незнання юридичних норм про вчинення певних дій, відсутність необхідної документації на майно, перебування в іншій державі тощо. Однак, у такому випадку, особі потрібно звертатися із позовною заявою до суду з вимогою про надання додаткового строку на прийняття спадщини.
Водночас, потрібно пам’ятати,
Що відповідно до норм чинного законодавства позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається у разі пропуску шестимісячного строку з дня відкриття спадщини.
Ключовим моментом
У поданні такої заяви є переконати суд у поважності причини пропуску звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Проаналізувавши судову практику, можемо сказати, що це досить складно і лише в поодиноких випадках суд надає позитивне рішення для спадкоємця.
Поважні причини невчасного спадкування
Передусім варто зазначити, що поважними суд визнає причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. На нашу думку, подібні критерії є досить абстрактними та оціночно – суб’єктивними. Фактично, складається ситуація, що суд у кожному конкретному випадку досліджує усі обставини і приймає рішення на власний розсуд, керуючись власним переконанням щодо поважності причин.