ЗВІЛЬНЕННЯ ДИРЕКТОРА ПІДПРИЄМСТВА

ЗВІЛЬНЕННЯ З ПЕРЕШКОДАМИ: АСПЕКТИ ЗВІЛЬНЕННЯ З ПОСАДИ ДИРЕКТОРА ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Директор на підприємстві – досить значна фігура, яка вирішує усі важливі питання діяльності підприємства, виступає від його імені, представляє у відносинах з партнерами і владою, звичайними громадянами. Тому, й не дивно, що процедура його призначення та звільнення з посади дещо ускладнена порівняно із рядовими найманими працівниками. Так, директор має бути призначений/або звільнений лише на підставі відповідного протоколу власників підприємства (засновників). При цьому, на підставі відповідного протоколу, державний реєстратор повинен провести відповідні зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (надалі – ЄДР). Водночас, як свідчить проведений нами аналіз норм чинного законодавства і судової практики, існує безліч перешкод на шляху реалізації даних норм законодавства. Проаналізуємо дане питання більш детально на прикладі звільнення директора на приватному підприємстві за власним бажанням, при умові, що засновники (власники) приватного підприємства «штучно» не скликають збори та не розглядають заяву про звільнення.

Передусім, варто вказати, що в Україні існує досить багато приватних підприємств, які здійснюють свою діяльність впродовж багатьох років і ця організаційно-правова форма досить популярна і сьогодні, при створенні нових суб’єктів господарювання. Очевидно, що такою привабливою в очах бізнесменів її робить легкість у створенні та управлінні. Водночас, у питанні їх правового регулювання яскраво відображається невідповідність норм закону реальній ситуації, оскільки такої форми господарського товариства як приватне підприємство не передбачено у Законі України «Про господарські товариства» і не існує жодного окремого законодавчого акту, який би регулював порядок створення та управління приватним підприємством. Тому, потрібно керуватися виключно положеннями Цивільного та Господарського кодексу. Що робити директору, якщо він має намір звільнитися?

Алгоритм дій:

Передусім, директор, як і будь – яка наймана особа, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши про це роботодавця (у нашому випадку власників приватного підприємства за два тижні). Однак, звільнити себе директор самостійно не може, оскільки питання призначення і звільнення вирішується та оформлюється рішенням власників Підприємства. Тому, потрібно попередити власників про необхідність призначення позачергових зборів щодо розгляду питання про припинення трудових відносин та звільнення особи з посади директора. Зазвичай, власників можна попередити шляхом направлення рекомендованого листа із повідомленням про вручення. Разом із цим супровідним листом направляється заява про звільнення з дотриманням вимог трудового законодавства та із зазначенням підстав припинення трудових відносин. Хочемо зауважити, що кінцевий результат у прийнятті цього рішення засновниками немає жодного значення, оскільки в Україні заборонена примусова праця і Вас ніхто не зможе змусити працювати, якщо Ви виявили бажання звільнитися з роботи. Подібну процедуру ми радимо дотримуватися, щоб опісля, при зверненні до суду, феміда була на Вашій стороні.
Після прийняття відповідного рішення, у якому зафіксовано факт звільнення директора та згоду на розірвання договору в обумовлений строк, директор має видати наказ про своє звільнення., одержати трудову книжку з відповідним записом про звільнення, передати справи, печатку, ввірені йому матеріальні цінності новому керівнику, який, як правило, призначається тим самим протоколом, яким звільнено нашого директора. В подальшому, директор звертається до державного реєстратора, з метою фіксації припинення відносин на юридичному рівні: виключити відомості про керівника юридичного особи ЄДР, які вносяться на підставі рішення власників та заповненої форми № 3 реєстраційної заяви,затвердженої Наказом Міністерства юстиції №3268/5 від 18.11.2016 року (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 серпня 2018 року № 2824/5).
У разі, якщо на призначену дату збори не проводяться, або ж засновники не розглядають питання про припинення з Вами трудових відносин, директор разом із доказами про направлення повідомлення про призначення зборів, заяви про звільнення, наказом про припинення трудових відносин звертається до суду. Саме суд повинен вирішити цю спірну ситуацію.
Як свідчить судова практика, у більшості випадків суд приймає рішення на користь такого директора. Оскільки, як ми уже згадували, примусова праця в Україні заборонена, кожен є вільний у виборі професії та має право на дотримання гарантій з боку держави та роботодавця. Однак, звертаємо Вашу увагу, що принциповим моментом для прийняття позитивного для Вас рішення є дотримання законної процедури звільнення з Вашого боку. Приведемо приклад: директор, який очолював одне підприємство, виявив бажання звільнитися, однак один із засновників підприємства помер, інший перебував закордоном. Директор призначив збори, які очевидно не відбулися, написав заяву про звільнення, видав наказ. З цим пакетом документів, директор звернувся до реєстратора, щоб внести відповідні зміни у ЄДР. Очевидно, що реєстратор відмовив, вказуючи на відсутність рішення засновників. Директор оскаржив дії реєстратора в адміністративний суд і програв справу. При цьому, суд вказав, що реєстратор законно відмовив у реєстрації, вказавши на відсутність підстав для внесення змін до реєстру. Інша ситуація склалась б, якщо б директор для початку звернувся до суду загальної юрисдикції, щоб встановити факт припинення трудових відносин (позовний характер, відповідач – Підприємство) і зобов’язав реєстратора внести відповідні зміни до реєстру. Опісля з рішенням суду, ухваленого на його користь, він може звернутися до державного реєстратора і провести відповідні зміни. У цьому випадку, юридичні відносини були б припинені і особа у повному обсязі могла б реалізувати своє право на вільний вибір праці.

Однак, як ми зазначали вище, позиція судів не однозначна. Трапляються випадки, коли суди відмовляють у позові, мотивуючи це відсутністю такого способу захисту прав та інтересів як припинення трудових відносин. Звичайно, маючи різну судову практику, дуже хотілося б щоб Верховний суд узагальнив дане питання та прийняв єдину позицію, на яку б орієнтувалися керівники підприємств у разі так званого «звільнення з перешкодами».

Іншим спірним питанням залишається те, кого ж вносити як нового керівника, після виключення відомостей про нашого директора з Реєстру, оскільки, як відомо, реєстратор виключає відомості про старого директора і вносить відомості про нового одночасно. Однозначної відповідні на дане питання досі немає, законодавство також мовчить.

Як бачимо, питань багато, а от єдиної, доступної простої відповіді як вирішити цю ситуацію – немає. Допомога кваліфікованого юриста/адвоката у даному випадку є нагальною необхідністю. Довіртеся, і ми допоможемо.